Покриття сиру бджолиним воском

 Часто до нас надходять запитання, чи можна для покриття сиру використовувати звичайний бджолиний віск. Це й не дивно, адже бджолиний віск як побічний продукт бджільництва часто доступний мешканцям нашої країни за прийнятною ціною. Отже, настав час розібратися в цьому питанні та з’ясувати, чи варто купувати спеціальний сирний віск, навіть якщо у вашого сусіда є власна пасіка й доступ до бджолиного воску нічим не обмежений.

Бджолиний віск здавна використовується для вирішення різноманітних побутових завдань:

• виготовлення свічок;

• як компонент фармацевтичних препаратів;

• як компонент косметичних засобів;

• та інше.

Крім того, він має чимало корисних властивостей, які можуть бути корисними в домашньому сироварінні: антибактерицидний ефект, пригнічення росту патогенної мікрофлори, запобігання випаровуванню вологи та пересиханню. З нагрітим і рідким бджолиним воском легко працювати, однак після висихання та охолодження він втрачає еластичність і стає досить крихким.

У спеціальному сирному воску цю проблему вирішено завдяки додаванню спеціального парафіну, який забезпечує еластичність і пружність навіть застиглої скоринки. У натуральному бджолиному воску таких добавок немає, тому він крихкий і з часом тріскається, перестаючи забезпечувати герметичність сирної головки. Проте цю проблему можна частково вирішити за допомогою простого й популярного рецепта приготування сирного покриття з бджолиного воску.

РЕЦЕПТ

Для виготовлення домашнього сирного воску зі звичайного бджолиного нам знадобляться каструля, яку не шкода безповоротно втратити, бджолиний віск і соняшникова олія. Наливаємо в каструлю 200–250 г соняшникової олії та ставимо на плиту. Добре, якщо нагрів буде без відкритого вогню — можна використати водяну баню або розсіювач. У ємність з олією шматочками додаємо 1 кг бджолиного воску та даємо масі розтопитися, поступово помішуючи. Для цього можна використовувати як ложку, так і дерев’яну шпажку. Після утворення однорідної маси знімаємо віск з плити та починаємо покриття сирної головки.

Важливо пам’ятати, що покривати воском слід лише повністю висушену сирну головку, оскільки таке покриття погано «дихає», і залишкова волога сприятиме росту плісняви.

Спочатку занурюємо одну половину головки, після чого даємо їй висохнути. На другому етапі, тримаючи за вже покриту частину, занурюємо у віск решту головки. Рекомендується повторити цю процедуру двічі, щоб покриття було достатньо міцним, але шар не надто товстим.

Потрібно розуміти, що, як і будь-яка робота з натуральними компонентами, цей спосіб не завжди дає 100% результат. Проте, якщо у вас є можливість — спробувати варто. Головне: якщо згодом ви помітите тріщинки на готовому покритті, його обов’язково необхідно замінити. А чи буде це магазинний сирний віск, чи домашній бджолиний — вирішувати лише вам!

Смачних сирів!